|
З кайданів звільнена Росія, – Які схвильовані слова! У них розбуджена стихія Народу гордості – жива! Як часто нас в часи негоди На подвиг владний поклик вів: Обнови поклик і свободи, В прийдешнє завтрашніх віків! Вони нам виділись і грізно Питали нас: «Чи довго ждать? Проходять роки, буде пізно! Є на добі своя печать. Нехай були ви гнані й голі, Та вам хіба вагатись тут? На кожен вік розклала доля Свої – і прагнення, і труд!» Хто був глухим, хиливсь в покорі? Хто був сліпим серед пітьми? Обвалу перший гул суворий Із радістю зустріли ми. Це сталось десять років тому, Із ревом ринув перший вал... І ось тепер під гуркіт грому Зірвався і летить обвал! І тим, хто в цім трудився, – слава! Недаром жертви без числа Росія в дні борні криваві І в дні минулі принесла! Недаром впали в битві грізній – На пласі, в тюрмах і в снігах! Їх смертний стогін – гімн вітчизні, Їх подвиг житиме в віках! Як ті, і наше покоління Вершить свій подвиг в наші дні, Щоб стали дійсністю видіння, Які лиш марились у сні! Збулися віковічні мрії Всіх кращих, всіх живих умів: Вже стала вільною Росія І прапор волі заяснів!
|