|
Вись, шир, глиб. Лиш три координати. Поза них де шлях йде до орбіт? З Піфагором слухай сфер сонати, Зчислюй атоми, як Демокріт. Шлях по числах? – Приведе до Рима він (Розум шле туди свій кожен шлях!). Та ж у новім – Лобачевський, Ріман, Та ж вузька вуздечка у зубах! Та живуть, в N вимірах існують Вихри воль, циклони дум і мрій, И ті, як ми дітьми, тепер крокують Разом з нами по одній прямій! Наші всі сонця, зірки в просторі, Де безкрилий світ, безгранність дій, Лиш фестон в отім святковім вборі, В світі, що сховав в нім образ свій. Час наш – креслення для них на плані. Косячись, як ми ковзнем в пітьмі, Боги марноту мого бажання Мітять, зневажаючи в умі.
|