Це може буть, що електрони – Світи, де п’ять материків, Знання, мистецтва, війни, трони І пам’ять сорока віків! Ще може буть, що кожен атом – Це всесвіт, де сто сонць снує; Такий там день і ніч така там – Все в стислім об’ємі там є! Там, хоч маленькі міри, давить Безмежність, як і тут, глуха; Там туга й біль, як тут, і навіть Така ж там світова пиха. Там твердять мудреці сміливо, Що їх планета – центр буття. Вони вивчають іскор диво, Вникають в таїну життя; Та, як з руйнівної стихії Б’є струм – снага нових епох – Кричать, явивши власні мрії, Що сонце погасив їм бог!
|