|
Не тільки тут, край стін Кремля, Де сотням тисяч – дивні, лячні Дні без Вождя! Ні, вся земля, Всі, хто йому життям завдячні, Від тропіків до полюсів, По всіх кривих меридіанів, Всі роти фронту трударів Обабіч грізних океанів, – В тривозі ждуть, як далі жить, І виника питання сутнє: Хто запала в складну цю мить, Освітить шлях в нове майбутнє? Товариші! А хто був він? – Мільйонів воля невмируща! Віків розвихрених розгін! Земних надій реальність суща! Хай воля ця торує путь! І вихор цей – не знає впину! Вони до цілі доведуть Нову, окрилену людину! Та не применшим справи справ! Його накреслень не завузим! І так, як він заповідав, Весь світ з’єднаєм, осоюзим! Із «революцій» – є одна: Планета братства і єднання! Мир для трудящих! И це завдання Він на віки поставив нам!
|