|
Вогниста купіль – нам хрестини, Гартують – голод, пітьма, глуз. Життя довкола – хуга рине, Здушило горло, як мотуз. Що ж! Ставка – світ, планети доля! Наш вік з віками в бій вступив. Той ворог, хто про спочив молить. Брехун, хто скиглить: «Ослабів!» Хто кволий, гинь в роботі грізній! В прах, в кров топчи любов свою! Міцніє вітер – ярій пісні Долати моря крутію. Квиління в бурю – зради крики, Де смерч, там ядра вкажуть путь. Стань, як граніт, вогонь великий Влий в жили, нездоланним будь! Суворий вибір: бийсь – чи падай! Потрібні воїн, кормчий, страж. Той зайвий, кого розкіш надить, Хто у дрімоті – той не наш! Гордись, хоча батіжать миті, Радій, хоч в снах ти і знеміг, Що в сяйві блискавок – століття Ти, смертний, бачить інші міг!
|