|
І знов весна. І коло знов Замкнулось – в котрий раз! Знов весняний в лугах покров, В росі – вечірній час. Дивлюсь – як місяць в тихий став У очі їй щораз. До вуст їй трепетно припав... Припав – у котрий раз! І буде мить, як довгий сон, Гойдать, леліять нас. Віддавсь любові я в полон... Полон! – у котрий раз! У строфи мрії знов злились, Співають – в котрий раз! Віків холодним оком вись Осяяв місяць враз.
|