|
Синє повітря довкола, Наче серпанок курний... Мирні хвилини минають За чарівні виднокола, Час наближають сумний. Куполи зоряні сяють: Тихо надходить зі сходу Тінь від нічного крила; Десь у безодні на споді Все найщиріше зника, Всюди – лиш тиха імла. Морю ж хіба перепони Тихі вогні гасника? Чорний кіннотник зганяє Чорних бичків; і мільйони Тіней нічних виника!
|