|
На хвилі хвилі йдуть уповні, Ростуть і кануть без пригод, Та не міліють вічно повні Вмістилища привільних вод. Роки на роки йдуть одвіку, Хвилини міряють їх путь, І дні і роки, наче ріки, В простори вічності пливуть. Сумний чи радісний – щоднини І я хвилинам віддаюсь, І, як ріка до гирла рине, В безмежність далечі я мчусь. І швидкоплинно, невгамовно Промчить життя за роком рік, І прийме вічність мого човна У неомірність чорних рік.
|