|
В години мрій, в часи дозвілля Люблю блукати навмання, Люблю самотності привілля, Блаженство голубого дня. У здивуванні весь німію, Узрівши неба синь живу, Вогнями заходу п’янію, Нічним я сутінком живу. Дивлюсь зустрічним прямо в очі В полоні їхніх таємниць. І богомільні, і пророчі Думки летять до зоряниць. Під гул проїжджих, перехожих Я мріять, думати люблю. В тіснині стін я на сторожі: Нехай я музи вид вловлю!
|