|
Знаю чотири солодких відради. Тож, головніша – свідомість життя. Хмари, птахи, і міста, і левади Раді миттєвостям вічним буття. Друга є радість – мов сяйво захмарне! Сенс існування – поезії дух. Тютчева чари, перлини Верхарна, Вас я вітаю, як щирий ваш друг. Третя відрада – в екстазі кохання, Знати беззмінно, що ти не один. З’єднані, зрощені словом єднання, Ми постаємо над страхом глибин. Радість остання – в шляхетнім блаженстві, Віра свята у безсмертя душі. Сни досконалості! в мріях, в мистецтві Ви – найвірніші до щастя ключі!
|