Прекрасний ліс в огні осіннім,
Коли весь захід вкрив багрець,
І ти, царівно, йдеш у тіні,
І папоротник – твій вінець!

Листва живе горінням грайним,
Зреклась усіх надій вона,
Їй все майбутнє стало зайвим,
І осінь стала, як весна!

Але здригнешся край поляни
І мій привіт згадаєш ти.
І довго буде лист багряний
Твій слід гарячий берегти.
Микола Фененко?