Прекрасний ліс в огні осіннім, Коли весь захід вкрив багрець, І ти, царівно, йдеш у тіні, І папоротник – твій вінець! Листва живе горінням грайним, Зреклась усіх надій вона, Їй все майбутнє стало зайвим, І осінь стала, як весна! Але здригнешся край поляни І мій привіт згадаєш ти. І довго буде лист багряний Твій слід гарячий берегти.
|