|
Про тебе мрію я, мій друже, з мли сторіч, Хай німота віків відторгла нас від тебе. Я бачу голий степ, я бачу зірне небо, І зірне світло ллє на урочисту ніч. Ті очі жадібні, та нескінченна тьма – Вистежуєш зірки, їх пізнаєш і числиш, Прозрівши кола їх і нахили... Ти мислиш, І таїна світів ясніє для ума. Божественний пастух! Де в тиші гусла мряка, Почув ти імена, ти бачив світла лет: Накреслив перший ти шляхи своїх планет, Наймення віднайшов для знаків Зодіака. В безлюдному степу хай висне вітровій – Ти в ніч ясну спізнав щасливу ту відвагу. Я В радості на мить зіллюсь з тобою, магу, Мій невідомий друже, щирий друже мій!
|