|
Моя любов – палюча днина Яви, Розливсь, як сон, смертельний аромат, Лежать застиглі блискавки гадят, Звиваються по стовбурах удави. І ти зайшла у невмолимий сад Для спочиву чи, може, для забави? Тремтять квітки, зітхають важко трави, Чарує все, все видихає чад. Ходім – я тут! Ми будемо до ночі Кохатися в цій казці запашній, Тіла сплітать, як пара спраглих змій! День прослизне. Твої замкнуться очі, То буде смерть. І саваном ліан Я обів’ю твій непорушний стан.
|