|
Зустрілися ми випадково, Та в душу запала вона, І довго жила загадкова В печалі моїй таїна. Настала омріяна хвиля – Повідав їй тайну свою; Рум’янцем вона засвітилась, Почув я жадане «люблю». І погляди вмить спалахнули, Злились воєдино уста. Ця казка про юність минулу Зі мною на вічні літа.
|