Птиці, грізні в шалі, з вогняними перами
Промайнули білими райськими етерами,
І світла вогненні зблисли серед мармурів,
А птахи полинули просто до примар-морів.

І на чистих мармурах, в білині незайманій
Наче кров розбризкали люті лотри наймані,
Й біля брами райської, під небес обрусами
Янголи впивалися темними спокусами.
Максим Стріха?