Сухе осіннє пожовкле листя з гілок тріпоче, щось промовляє, Та слів ніхто ще не зрозумів. Під хижим вітром шурхоче листя, складає пісню, її співає, Проте, в цій пісні – сумний мотив. Шурхоче листя, шурхоче листя чи, враз, – замовкне, то – знов шурхоче, З гілок – шугає у круговерть. Під хижим вітром листочок кожен – тремтить і б’ється, і дні, і ночі, Листочок кожен – співа про смерть. Шурхоче листя у круговерті, шурхоче листя у круговерті Його час тліти сумний прийшов. Щоб навесні, знов, – опісля смерті, щоб навесні, знов, опісля смерті, Між трав травневих – розквітнуть знов.
|