|
Мене пече несвітський сором Від привітальних ваших слів, – Яким дивитиметься зором На сяєва прийдешніх днів? Ви раді радістю худоби, Вам тільки б латочку трави, Зайдете, наб’єте утроби – І ситі, і блаженні ви! Прекрасний в громі тиранії Неситий цар Асаргадон, Прекрасний океан стихії, Що мчить і трощить царський трон. Та сором і ганьба без міри, Як замість моря – став і твань, – Не блискавка – полудня сіре, Не форум – зала для зібрань. Ви, діти днів, пойнятих жаром, На плем’я кволе і дрібне Вставайте бурею, пожаром, Крушіть життя і з ним мене!
|