|
Вони кричать: за нами право, Вони кленуть: ти бунтівник. Ти стяг війни підніс кривавий, На брата брата ти подвиг! А ви, ви, консули, – безвинні?.. Чи ж то не ваших вчинків плід?.. Здається, й брукове каміння Кричить про ваш нестерпний гніт! Ви радите: права народу, – Підтримуй мир, за спокій стій, – Коли у вас Мілон і Клодій На вулицях заводять бій. Ви мовите, що я зухвало Сенатові перечу й вам, – Самі віддавши на поталу Весь Рим Помпеєвим списам. Коли б ще на труну законів Побідний склали ви трофей, А то клейноди легіонів Парфянських веселять дітей! Ереб давно вас жде-голосить, Розвійтеся ж, як марний сон!.. Я кинув жереб свій і – досить Сміліш, мій коню, в Рубікон!
|