|
Z. K. Обстає прикордонне купиння вода, і відпоює спалені трави. І тамує думки святотатні солдат, і поет бережеться потали. Над водою при зброї заціп чатовий, і душа не волає уголос. Лиш хвалою обом у немозі німій завиває пронизлива голість. Та купиння у млі наповзає з води межицарства в суміжну державу. І з полів мазовецьких журавлі темноти безупинно летять на Варшаву.
|