|
І вічний бій. Нам спокій тільки сниться. І хай ніщо не потривожить сни. Хай сива ніч і у дрімоті птиця гойдаються у тихій далині. І вічний бій. Атаки наші вперті і куля, що у пісні смерть несе, кричали нам, що є іще Безсмертя... ...А ми хотіли вижити і все. Пробачте нас. Ми до кінця кипіли, І світ сприймали, наче прикриття. Серця метались, рвались і хрипіли, як коні ті, втрачаючи життя. ...Скажіть там... Щоб нас більше не будили. Нехай ніщо не потривожить сни. ...Ну, що із того – не перемогли ми, із того, що не повернулись ми?
|