|
Що вітру голий кущ співа під брязкіт рам? Ця пісня чиста і пряма і темна нам. Рипить стілець до хрипоти, а я почув: «Який ти сильний! Вчора ти слабкіший був.» А вітер – «Гей, зима гряде!» «О, жити дай!» А, може, інше – «Де я, де?» «Кохай, кохай!» І в сутінках мій мезонін дрижить – авжеж: цих слів, допоки ти один, не розбереш.
|