|
М. Б. Ти знаєш, у тенетах темноти немога оку зчислити нараз, відмотуючи горя у версти, несосвітенні далечі між нас. І цифри якось сходяться в слова, і онде здоганяє і тебе бентега, яка слідує від А, надія, що повадилась до Б. Два мандрівці у ніч по ліхтарю несуть і пропадають у пітьмі, помноживши розлуку на зорю, тримаючи незустрічі в умі.
|