|
Невеликі міста, де вам не скажуть правду. Та й навіщо вам вона, адже все одне – вчора. В’язи шурхотять по дворах, підтакуючи ландшафту, відомому тільки поїзду. Тут десь гуде бджола. Зробивши собі кар’єру з роздоріжжя, вітязь сам нині світлофор; плюс, попереду – ріка, і різниця між дзеркалом, в яке ви дивитесь, і тими, хто вас не пригадує, теж є невелика. Замкнено в спеку, ставні повито пліткою або просто плющем, щоб уникнути небеспек. Засмаглий підліток, який вибіг до передпокою, у вас віднімає майбутнє, стоячи в одних трусах Тому довго смеркає. Вечора завжди відлито у форму вокзальної площі, зі статуєю і так далі, де погляд, що читається «тебе проклято», прямопропорційний відсутньому натовпові.
|