Дійсне і достеменне поступово втрачає визначеність.
Ти огубиш ці буквиці, ці дещиці від пера,
і коритимеш, геж, як мураху – кора,
його уповільненість.
Авжеж, і люди з’їздять з квартири суто зі прописних
підстав: стрибає квартплата, маячитиме скорочення;
просто майбутньому на руку її здороження
без них.
З іншого боку, візьмім сузір’я. Як виснував би суддя,
позаяк швидкість світла – біда завідома,
присутність їх є відсутність, і буття – лиш мітина
небуття.
Так, з роками, докази переважують власне злочини, дні –
цікавіш за життя; сугубо крапками, комами
підміняється голос. Хоча від тебе не діждешся ні
телескопу, ні слів з відгомонами.
Петро Скоропис2018