Зі «Старих англійських пісень»Сніги на каменів гряді. Біліють падоли, бліді, як небо. І горожа лиш чорніє в самоті. Холоне ліс у білій млі. Світліє мла на тому тлі. Чорніють палі, у снігу нагі, із-під з землі. І їде верхівець один. Сліди вовків буцає кінь. Горожі палі у снігу підков чатують дзвін. У масть пальто, як перший грак. Сліпа вона. Ба, не сліпак, глухий, німий, гарячий, як ті палі, неборак.
|