|
Славімо прихід весни! Ополоснім лице, чиряк припечім в’їдливим креозотом, босоніж, у сорочині станьмо під вітерцем, і вічі збадьорить свіжістю! горизонтом! прийдешнім! Будучина завжди виповнює землю зерном, голоси – співзвуччям, виповнює дзиґарі їхнім туди-сюди; дріж бере наодинці з грядущим. Весною, коли крик пернатих будить ліси, сади, вся природа, як ящірка чи то олень, тільки туди й прямує, куди вхожі сліди на державний заважать злочин.
|