Із циклу «Частина мови»Як і співати що, то переміну вітру, зі західного на східний, щойно підмерзлу віту хилитись змушує вліво, поскрипуючи від неохоти, і твій кашель летить здовж рівнин у ліси Дакоти. Опівдні ружжо не проти і стрелити в те, що в полі видається зайцем, загадавши кулі закріпити розрив між нездалим владати темпом норовистих рядків з-під пера і типом, що лишає сліди. Иноді голова з рукою зливається, не стаючи строфою, та на власний свій голос, що розкочується гаркаво, наставляє вухо не згірш кентавра.
|