Із циклу «Частина мови»Поблизу океану, при світлі свічі; округ люцерники з острівцями щавії, конюшини. Вечорами у тіла, наче у Шиви, рук – у жазі простягтися дорогоцінній. Коливнувши траву, мишу полює сич. Рипне кроква знічев’я над головою. В дерев’янім місті міцніше спиш, бо усе, що насниться там, вже було явою. Пахне свіжою рибою, до стіни прилип профіль стільця, марля благенька в’яло ворухнулася у вікні; повні променями приплив підібгався, як укривало.
|