Із циклу «Частина мови»Помого в немочі моя, моя, в немозі, шлеї непірваній потуго в жилі, куди побідкатися на ярмо і кому повідати бо, яко жúві? Як повні поночі зі сірничиною шукав лупатої у шторі мацаній, висіюючи голіруч причинної потали жовтої оскал у глянцеві. Яке ще базграння, тягучіш патоки, там не розмазуймо, а з ким надломлена в коліні надвоє і лікті, пак-таки, скибка відкраяна, одухотворена?
|