Із циклу «Частина мови»Ти забула село, що губилося у болоті лісової губернії, де чучела на городі уявити годі, бо не ті злаки, і дорогою одні гаті або байраки. Бабця Настя, либонь, померла, і Пестерєв чи не в бозі почив. Чи п’яний і сидить у льосі, чи ладнає зі спинки нашого ліжка натще ворота чи хвіртку, живий одначе. А взимку там колють дрова і сидять на ріпі, і зоря у мороз мигає на дим садибі. І не в ситцях краса-дівиця, а свято пилу у вікні світлиці, де ми любили.
|