Із циклу «Частина мови»Це ряд спостережень. У кутку – тепло. Сліди від погляду на речах. Вода являє собою скло. Людина страшніша за свій кістяк. Зимовий вечір – ніщо й вино. Веранду руйнує верба. Тіло шукає спочинку – воно як морена у лігві льодовика. Через тисячу літ розкопки – мушля проста – виймуть з посталим крізь оксамит відбитком «доброї ночі» – лишили уста, що не мали сказати кому привіт.
|