(Л. Кранах «Венера з яблуками»)В попоні лисячій – ба, лукавіш лиси з горба лісного, чий схил метка огинає ріка, минаючи і гайок, де вепрю стромляє бог в бочину жало стріли в напівсвітлі-півмлі, минувши знайомий мис, вона під яблуню із плодами п’ятнадцятьма навідалась – не сама: буцім ось-ось кивне, але мимо мене, дитя, що стискає плід, задивлене куди слід.
|