|
Поробилася речі твердій напасть: буцім днями зайвими циферблат ремиґнув, спустошившись неспроста, крупним будучим числити щоб до ста. Біля речі твердої вороже їй заходилося кодло «Хутчій ржавій» і «Даєш пісок, позаяк хана, якщо ти із кості чи кам’яна». І сказала річ, на слова скупа: «Відвали сама, зайвих днів товпа! Бо свинцевий дрин або бляху гнуть – не рукою спідниці пояти спудь. А той камінь-кість, гвіздь моя краси – з мезозою скучає за вами, пси. Борозни його узнаки копил на житті вашім вічнім в диму кадил».
1 Aere perennius (лат.) – «Довговічніша міді» (Горацій. «Оди». Книга третя. Ода XXX).
|