Бог на селі живе не по кутках,
як кажуть ті, хто любить глузувати.
Він скрізь. Він відчиняє двері хати,
освячує і горщики, і дах

В селі доволі Бога. В казані
він по суботах варить чечевицю,
куняючи, танцює на вогні,
підморгує мені, як очевидцю.

Ладнає тин. Дівчину віддає
він за лісничого і жартома, між ділом,
об’їждчику під лікоть піддає,
щоб той ніколи качки не поцілив.

Можливість маю це спостерігать,
вдивляючись в осінню даль пречисту.
Гадаю, то єдина благодать,
що на селі доступна атеїсту.
Анатолій Секретарьов1987