Бог на селі живе не по кутках, як кажуть ті, хто любить глузувати. Він скрізь. Він відчиняє двері хати, освячує і горщики, і дах В селі доволі Бога. В казані він по суботах варить чечевицю, куняючи, танцює на вогні, підморгує мені, як очевидцю. Ладнає тин. Дівчину віддає він за лісничого і жартома, між ділом, об’їждчику під лікоть піддає, щоб той ніколи качки не поцілив. Можливість маю це спостерігать, вдивляючись в осінню даль пречисту. Гадаю, то єдина благодать, що на селі доступна атеїсту.
|