|
Повернешся додому ти. То й що? Дивись навкруг, чи ти кому потрібний? До кого в друзі ти тепер є гідний? Повернешся, візьми до столу щось. Букет із найсолодшого вина. Дивись в вікно й міркуй собі потроху: в усьому тут провина лиш твоя і добре, що так є. І Слава Богу. Як добре, що нести хреста тобі. Як добре, що ні ким ти не пов’язаний. Як добре, що кохати на землі тебе ніхто, ніде не зобов’язаний. Як добре, що в німу, глуху пітьму крива рука шляху не підказала. Як добре їсти хліб із полину й самому повертатися з вокзалу. Як добре до калини та кущів летіти. Схаменутися. Спинитись. І зрозуміти, що твоїй душі бажання змін, лише, колись наснилось.
|