(З циклу «Липневе інтермеццо»)На батьківщину вернешся. Так, так. Дивись навколо, ти комусь потрібен, Комусь у друзі із своїх друзяк? Повернешся, то ти купи із хлібом Якогось солоденького вина, Дивись у шибку й думай ти потроху: Твоя провина – то не новина, Та й добре. Дякую. І Слава Богу. Добре, що ніхто не винуватий, Добре, що ні з ким ти не пов’язаний. Добре те, що до труни кохати В світі вас ніхто не зобов’язаний. Як добре, що ніколи у пітьму Рука чужа тебе не проводжала, Як добре йти на світі одному Додому, повертаючись з вокзалу. До батьківщини добре поспішать, Й зловить себе на слові невідвертім. Й миттєво зрозуміти, що душа Піклується про нові зміни вперто.
|