В зимовий час, там, де жара, звичайніша за хуртовину, Там, де високая гора, буває рідше, ніж долина В печері родилось Маля, щоб врятувати світ; мело І порохом курилася земля: зимою у пустелі так було. Йому великим все здалось: і груди матері і пара Що нею дихали воли і хтось, втягнувший до печери дари. Він був, як точка, десь у снах. Крізь хмари й Всесвіту глибини Дивилась зірка на Маля в яслах – батькі́вським поглядом дивилася на Сина.
|