1Закі́нчивши всі іспити, вона в суботу в гості запросила друга. Смеркалось, і заку́пореним туго здавався глек червоного вина. Неділя почалася не всуху, і гість, так-сяк просунувшись помежи стільців рипучих, не забув одежі на ледь у стінку вбитому цвяху. Вона, дотягшись вільно до стола, у рот плеснула рештки із бокала. В квартирі сонна тиша ще була. Вона у ванні з піною лежала, довірившись облупленому дну, і порожнеча з милом діловито повзла у неї крізь іще одну відтулину для спізнавання світу. 2У дверях він помітив, що рука закаляна; запхавши по-хлопчачи її в кишеню, він почув, як здача з вина плеснула в надрах піджака. Вода, ллючись із деренчливих труб, несла бички та сірникові цурки. Він цвях згадав, і цівку штукатурки, і спотання з його набряклих губ злетіло слово (хоч його усі чували, неможливе фіксування). Й якби тут не під’їхало таксі, він остовпів би сам від здивування. Він роздягавсь, вернувшись із гостей, й позиркував із виглядом провинним на власний ключ до багатьох дверей, збентежений сьогоднішнім почином.
|