|
Євг. Іванову Мов щит героя, з довгих трав Виходить місяць огнеликий, І в море зоряне упав Бурун потужної музйки. Чого ж у час ясних торжеств, Смичок мій, з вереском і гнівом Ти рвешся в світовий оркестр Осібним і квапливим співом? Вчуванню довгих трав учись, Розлийся в морі зорь безмежних, Пославши голос свій увись, В отчизну скрипок нетутешніх.
|