|
Ось дівчина, майже дитина, Ще очей не відводячи, не червоніючи, Поглядом неможливо чорним Дивиться мені назустріч. Була б на те моя воля, Просидів би я все життя в Сеттіньяно, Край вивітреного каменю Септимія Севера, Дивився б я на каміння, залите сонцем, На красиву засмаглу шию і плечі Некрасивої яшіки під тополями тремтячими.
|