|
Народилась ти з шепоту слів, Забрела в смерк вечірніх садів І вишневий осипала цвіт, – Пролунав твій весняний привіт. І відтоді легка твоя тінь День і ніч наді мною, як синь, Запах білого квіту садів, Шурхіт кроків довкола ставків, І прозорої ночі відтак Не прогнати безсоння ніяк.
|