Та жаринки до дзвеніли В коминку. І вогні вже догоріли У смерку. На буремнім морі тонуть Кораблі. Над південним морем стогнуть Журавлі. Сонця в світі в час урочий Нема геть. Вір мені лиш, серце ночі, Я – поет! Я тобі, як схочеш, казку Розповім. Приведу, як схочеш, маски У твій дім. І пройдуть всілякі тіні При вогні У химерному видінні На стіні. На колінах – безборонний При тобі – Кожен тихо квіти зронить Голубі...
|