Крила я зведу невпинні,
Зрушу простори незмінні,
Полишу краї долинні.

Снуйтесь, ниті іскрянисті,
Сніть, крижинки зорянисті,
Війтеся, сніжниці чисті!

На душі – легкі тривоги,
В небі – зоряні дороги,
Сніжносріблені чертоги.

Сни завії світлозмійні,
Співи хуги легковійні,
Очі діви чародійні.

І невідь-які печалі
Звіддалік,
І туманні всі скрижалі
Від землі.

І полишені там, далі,
Кораблі.
І невідь-які за мисом
Паруси.
І невідь-які над морем
Голоси.

І розлитий між світами,
Над колись хмільними днями –
Келех пристрасної ночі,
Келех темного вина.
Віктор Кордун?