Ніч. Місто вгомонилось. За великим вікном – Тихо й урочисто, Неначе людина вмирає: А там стоїть просто смутний, Зажурившись невдачею, З розстебнутим коміром, І дивиться на зорі. «Зорі, зорі, Розкажіть, звідкіля цей смуток?» І на зорі дивиться. «Зорі, зорі, Звідки туга така?» І зорі розказують, Усе розказують зорі.
|