В сусіднім домі вікна жовті.
А вечорами – у стіни,
Скриплять задумливо всі болти,
Підходять люди в тишині.

І глухо замкнуті ворота,
А на стіні, – а на стіні,
Хтось нерухомий, з темним ротом,
Людей полічить в вишині.

Я чую все згори, з вершини,
Він мідним голосом позве
Зігнути вимучені спини,
Народ на фабрику прийде.

Всі увійдуть і розбредуться,
Навалять на спини кулі.
А в жовтих вікнах засміються,
Що жебраків знов провели.
Олександр Шевченко2017