В сусіднім домі вікна жовті. А вечорами – у стіни, Скриплять задумливо всі болти, Підходять люди в тишині. І глухо замкнуті ворота, А на стіні, – а на стіні, Хтось нерухомий, з темним ротом, Людей полічить в вишині. Я чую все згори, з вершини, Він мідним голосом позве Зігнути вимучені спини, Народ на фабрику прийде. Всі увійдуть і розбредуться, Навалять на спини кулі. А в жовтих вікнах засміються, Що жебраків знов провели.
|