Юність, свіжість і зелень рамен:
Я в тривозі, в благанні, в журбі –
Таємничий, закоханий клен –
Прихиляюся, вірний тобі.

Дрож молитви струмить по корі –
Листом теплі вітри перейшли,
На обличчі, крізь відблиск зорі, –
Запахущі сльозини хвали.

Прийдеш ти – під широким шатром
Дні тужливі і мляві забуть,
Снити в тіні зеленій притьмом,
Задивившись на милу габу.

Ти закохана, й зовсім сама,
Хоч з тобою до ночі, блажен,
Я нашіптую сон тайкома,
Я з тобою, в журбі, зелен-клен.
Віктор Кордун?