Без віри в бога, без причастя,
Я гину, стиснутий буттям,
О, дай, любов, хоч краплю щастя,
Сліпої віри забуття!

Який це біль, яка це мука,
Коли у серце ллють вогнем!
Подай мені спасіння руку,
Спаси від полум’я мене!

О, ні! Молити я не стану!
Кидай же ще вогню, кидай,
О, розтравляй пекучу рану,
Не треба тільки сліз ридань!

Навіщо сльози нам нікчемні?
Ридань не треба, хай любов
Ллє у стражданні нескінченнім
Безумство пристрасті у кров.
Микола Сисойлов2016