|
Нуртує хугами весна. Відводжу очі я від книги... Жахливий час, коли вона, Читаючи з руки Цуніги, В Хозе з-під брів метнула спис! Глузливо засвітились очі, Перлинний ряд зубів заблис, І я забув і дні, і ночі, І змило інше почуття Про батьківщину спогадання... Вона ж співала: За кохання Одна ціна – твоє життя!
|