Все на землі умре – і молодість, і мати,
Дружина зрадить, і залишить друг.
Ти вчися інший солод смакувати,
Зоріть в холодний і полярний круг.

Бери свій човен, на далекий полюс
Пливи крізь лід – і тихо забувай,
Як там любили, гинули, боролись...
І пристрастей забудь відомий край.

І холоду докучливого жала
Хай втомлена душа благословля,
Щоб тут нічого вже не побажала,
Коли проміння рине звідтіля.
Василь Симоненко?