У дитячій блакітнесенькій Мій рідненький опочив. Карлик вбіг до нас малесенький І годинник зупинив. Звично, тільки лихоманкою Скрізь царює тишина, Та у мряці за фіранкою Темна вулиця страшна. Щось лишилось недосказане, Розкуйовджились думки, Все – розхристане, розв’язане, Збігли, втрачені роки.
|